ЯКЩО ТИ АБО ТВІЙ ТОВАРИШ ПОСТРАЖДАВ ВІД БУЛІНГУ, ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ТАКЕ:

Звернутися до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію – до заступника директора  або директора школи.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему – разом з батьками звертайтеся із заявою до поліції.

Якщо тобі необхідна психологічна допомога звернися на:

•  Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116 111

або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)

• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу116 000;
•  
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123

 або 0 800 500 335;

• Національна поліція України 102;

• Центр надання безоплатної правової допомоги

0 800 213 103.

            Звертаємо увагу на те,  що доки тобі не виповнилось 18 років, відповідальність за твої вчинки несуть батьки. Пам’ятай, якщо ти порушуєш права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), твої батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

Відповідальність за деякі прояви булінгу наступає до досягнення дитиною 18 років.

Булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Варто пам’ятати, що булінг (цькування) негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я учнів. Тому якщо визначено (спеціальною Комісією), що серед учасників навчально – виховного процесу відбувається саме булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор школи  зобов’язаний повідомити Національну поліцію України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.